Зорі падають в серпні на сполохані квіти. Плачуть миті нестерпно, як малесенькі діти. Плаче серце від болю, мліє серце від ласки. Там, де падають зорі, пеленається казка. Зорепадами зорі падали, ворожила ніч зіллям-звабами. Місяць лагідно долю згадує, соловей в саду серце радує! З неба падають зорі - торжество і страждання, відблиск в росах прозорих феєрверку кохання. Плаче серце від болю, мліє серце від ласки. Там, де падають зорі, пеленається казка. Так во ім"я любові салютує безсмертя - з неба падають зорі, зорі падають в серпні. Плаче серце від болю, мліє серце від ласки. Там, де падають зорі, пеленається казка. |