Опубліковано: 2011.05.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ігор Федчишин

Чаша

Збиває доля золотий напій -
коктейль із щастя, радості і смутку
і наливає в чашу моїх мрій,
вквітча голубизною незабудки.

Я п"ю поволі еліксир життя,
ковтаю спрагло кожну його краплю,
мов заглядаю в шибку майбуття,
куди я сам напевне не потраплю.

Не гарячкуйте випити за раз.
не добавляйте в чашу штучний солод -
Життя прожити можна лише раз,
а оп"яніння не тамує голод.

Збиває доля золотий напій -
коктель із щастя, радості і смутку
і наливає в чашу моїх мрій,
вквітча голубизною незабудки...

2011
© Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29579/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG