укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.17
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-408


Ты забредал в уголки гравитонного алтаря,
чьей тишины ни один подвальный комар не выдерживал.
Норковую дублёнку ты вешал на тень штыря -
и освежающе реял адидасовскими одеждами.
Были они, как сплав воды и бенгальских искр;
их говорок с бореем моя ощущала кожа -
и плыл под крылом фантомный Лондон/Новосибирск,
и не нуждалась в педалях летающая рогожа.

Ну, а когда рулетом свернула она паруса,
тебя завели в аул и на туземке женили.
Так по мне и течёт с тех пор красная полоса
(сколько же это понадобилось вытравить кошенили!).
Дальше я и не помню, где протекла кислота:
то ли хирург мне в кровь спустил мандарин зелёный,
то ли с тобой в чехарду я продул четыре виста,
но твой идеал не по весу внезапно стал заземлённым.

Теперь по цене кровянки ты купишь свиной бочок -
розовый, как глазные белки твоей бесфамильной жёнки...
Какую дорогу давали мне, такой воздавал я почёт,
понятия не имея, что здесь - не так, как в маджонге:
сколько ни собирай драконов, медуз, песку -
всё легко растворимо в ржавчине из-под крана.
Так что давай, братишка, крепкого выпьем чайку:
я сам не знаю, в каком стакане щепотка бесцветных гранул.

Вмёрзли в цемент у речки следы твоих утеплённых кед,
пасть бы мне смертью героя за бантики их шнуровки!
Знаешь, для всех проституток Земли я теперь - моджахед:
вот захочу - и оставлю скелет от бёдер её широких...
Ну, а пока ты сам её съешь и вырыгнешь силикон,
распорядителя дел помяну я в своём бортовом журнале:
если бы он хотя бы тебя оставил мне целиком,
органы похоти у него бы, уж поверь, не отпали.

2004
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні