Опубліковано: 2011.05.17
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Олексій Боричев

Июльская элегия

Виолончельною печалью звучал июль
И дни бежали в алом зное, быстрей косуль.

Воспоминаньем о прохладе томил меня
Еловый лес, кукушки плачем в покой маня.

И я вошёл под своды елей, в их терема,
Где мхом шепталась под ногами сырая тьма,

Где мне мерещилось былое за каждым пнём,
И в памяти моей мерцало живым огнём.

И тихо блики танцевали, и пела мгла,
А сердце болью прошивала времён игла.

Простор, лилов и ароматен, напомнил храм,
Куда я с трепетом и верой шёл по утрам.

Свечой алтарною стояла вдали сосна,
Держа на кроне пламя солнца, и – докрасна

Был раскалён над нею воздух, а мысль моя
Парила птицею уставшей в других краях,

Где было вольно и просторно моей душе,
Куда не в силах я вернуться давно уже.

Виолончельною печалью звучал июль
И дни бежали в алом зное, быстрей косуль...



2011
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29503/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG