Мій сон ховається біля робочого стола. Кожного разу, Коли я сідаю до комп’ютера, Мене огортає спокоєм, Пеленає затишком. Сон теплою хмарою нависає наді мною І починає наспівувати свою найновішу колискову… Кожного разу, Коли лягаю у ліжко, Мене пронизує холодом зимного простирадла, Яке пахне свіжістю альпійських луків І нав’язливою рекламою прального порошку. Неспокій влізає під ковдру, З-під подушки виповзають тривожні думи І, воїнами у металічних панцирах З виставленими вперед списами, Обступають мене. Кожного разу, Коли лягаю у ліжко, Я починаю думати, Що як багато геніальних творів Я зміг би написати Якби спав за столом А працював у ліжку. Хоча робота у ліжку Кожного разу Передбачає інший результат.
|