Опубліковано: 2011.05.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Шелкова

***

Я где-то хожу, я на что-то гляжу.
Но нет здесь меня – я остался в апреле,
Где за руку тихо тебя не держу,
Ещё не целую, дыша еле-еле.

Куда-то бегу и о чём-то молчу,
Хватаю планету за синее пузо.
Сейчас я профессор, дурак и ворчун,
Но там я остался пронзительно-русым.

Наверно, судьба. Да, наверно, судьба
Скучать без тебя каждый миг во вселенной.
Остался я там, где ещё не любя,
Уже
ты мне кажешься в чём-то весенней.

Домой прихожу, но наш домик – обман,
Пусть ты наливаешь мне борщ со сметаной…
Но нет тебя дома -  осталась ты там,
Где всё непонятно, прекрасно и странно.



03.05.2011





2011
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29354/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG