Опубліковано: 2011.04.22
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Любов Останина

Чужая осень

                    ЧУЖАЯ ОСЕНЬ

   В исподнее измызганных пейзажей
   впеленывая легковерных нас,
   на шее -
   стерва осень.

   Влажно-влажно
   целуя евролинзы желтых глаз,
   играет в незнакомку,
   заелозив
   "духами и туманами" дома.

   Отплевываясь лохмами коррозий,
   наотмашь сыромятна -

   бахрома
   семи ветров,
   что центрифужат люто,

   свиваясь
   в грязнооблачный рулет.

   А нам -
   сверяя фишечки уюта
   чужого заоконья,
   на просвет:

   лучинку бра,
   "гарачий" борщ,
   кость мозговую

   (что там -
   на дне семейного котла?)

   ...Чужую осень,
   чужой сад,
   судьбу чужую! -

   листать
   с собачьей жаждою тепла.

                ****

2010
Керчь
© Любов Василенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29268/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG