За мить до смерті. Ні – за міліметр
Авто до тротуару зупиняється.
І страх проймає всіх, і крик повис,
Мов ніж. Межа мереживом гойдається
Перед очима вічності. Авжеж!
Якби не встиг, чи гальма спрацювали
Не зразу, із запізненням – таки
Мене б уже… Тебе б уже… Спросоння
Кричатиму сьогодні. Це «Порше»
Не вперше так розходиться із глуздом.

Круті понаїжджали. Ось тобі
Торпеда на дорозі… Нині все
Не так. Не той. Не склалося. Не треба
У відчай падати, сльозами в страх текти
І марно накликати Божий гнів.
Все обійшлось. Він зупинився. Може
Це янгол-охоронець на плечі.

М’ячі футбольні котяться у лузи
І лузає насіння день весни…

Наснишся ти. Наснися! Вже сьогодні
Відходить у історію. А ти
Мене рятуєш думкою і словом.
Молитвою? Коханням? Світлом сну?

Тримаєш, бережеш ключі від раю
Тому, що ти мій ангел на плечі.