Опубліковано: 2011.04.04
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Iрина Чудакова

А мы не видим, крутимся в сужденьях

А мы не видим, крутимся в сужденьях и разделяем на "они" и "я"…
Но движимы законом притяженья в едином доме, под названием Земля.
Не видим, как пронзает атмосферу и мировой прозрачный океан,
Незримо проникая в каждый атом, радиоактивый призрачный туман.
Мы ставим штампы, порицая бездуховность, ошибки и огрехи "чьи-то, "те"…
И горьким эхом саркастического смеха, звучит из трещин эпитафия мечте.
04.04.2011

2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29128/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG