Образ образи… У чорному смерть. В білому обрис пекельної муки. Терпнуть і пальці, і руки, і дум Дихання гасне. Вповзає у звуки. Ким у сценарій уписано злам Лінії долі, Доволі кривавий? Знов по пустелі запечених ран Сліз безпорадних Ідуть каравани. Котиться колесо схилом життя, Відблиски лоску креше з юдолі, Міни минаючи буднів. А ще Плавить на олово Душі господні. Хочеться вірити в світле, Але Світло вітрилом За вітром Пливе.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”