Опубліковано: 2011.03.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Оксана Узлова

Мне снилась смерть

Ане Смольской

Мне снилось, что ангелы – это просто снайперы Бога,
Выстреливающие нерастраченную обойму в небесный пол,
Прячущие дуло в кружева из дыма, и без предлога,
Равно как и без предупрежденья, стреляющие в упор,
Совсем не целясь, а значит, и не выбирая,
Какую пронзить из сотен подставленных спин.
Мне двадцать два, и я не знаю,
Как умирается в двадцать один.

И словно катая тяжелые шарики ртути,
Сливаю усталые буквы в пустые слова.
И держит кольцо, как живую деталь парашюта,
С трудом уцелевший желающий спрыгнуть с ума.
И все затихает. Хромая уходит ветер,
Дома погружая в слепое смятенье и сплин.
Мне двадцать два, и впору во что-то верить
Хотя бы за тех, кто умер в двадцать один.

И ночь распускает свои боевые ресницы,
И вертится комната, верх выдавая за низ.
Чем больше не веришь, тем чаще приходит сниться
Отряд фотографий, сбивающий сонный карниз,
И опадает смертоносною землей
В забывших молодость руках Кумской Сивиллы.
И снятся ангелы, и скрежет их обойм,
И пули. Двадцать первой и чужой,
Тебя то ли сквозь жизнь, то ли сквозь сон,
Но слишком ощутимо зацепило.

2011
© Оксана Узлова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29080/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG