Опубліковано: 2011.03.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Владимир Белозерский

26-е

Двадцать шестое. Холодное утро.
Клён колыхался, как будто кадило.
Няня тяжелую яркую люстру
Молча включила над креслом в родильном.

Женщина в кресле от боли кричала,
Врач наклонился к её изголовью,
Глянул в лицо, искаженное болью –
Это начало, лишь только начало.
Матовый воздух дождями спрессован,
Мутно окно от раздробленных капель.
Доктора голос, похоже, спросонок:
«Машенька, дайте, пожалуйста, скальпель!»

Я, напрягая себя что есть силы,
Сипло хрипя от натуги и боли,
Вылез на свет, как мертвец из могилы –
Не по своей появляемся воле.
В узкую щель между утром и ночью
Втиснул себя сквозь кровавую рану.
Няня шепнула: «Мамаша, сыночек!»
Я же орал, словно матерной бранью.

Март. Середина двадцатого века.
Юная мама от счастья рыдала.
Тень на стене от надломленной ветки.
Жизни и смерти едины начала.

2004
Житомир
© Володимир Білозерський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29048/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG