Опубліковано: 2011.03.24
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Я был жестоким действием разъят


Я был жестоким действием разъят
На две неравнозначные основы,
Несущие в сознание разряд
Сомненья и прозрения святого.

Сомнение поставило печать –
Окутало мой мир злой пеленою.
Прозрение – свечением луча –
Рассеивало морок предо мною.

Я знаю –
был бы счастлив, счастлив я,
Когда б сомненья мыслить не мешали…
В покое вечном – радость бытия,
А в страсти, вожделении – едва ли!

И я вошёл в давно забытый храм.
Надежды трепетали там свечами
И пелись песнопенья по утрам,
Исполнены покоя и печали.

И светлый дух слетал из алтаря,
Высвечивая тьму моих томлений,
Спокойствие творил во мне, даря
Душе моей от хвори исцеленье.

И крест на аналое целовал
Упавший с неба луч.
Окно сияло.
Но кто-то мне нашёптывал слова:
Покоя на Земле для счастья мало.


2011
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29031/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG