натура розпаду під осінь характерна  
раптовий  смисл уяв вивчав  поет
став  учнем  світу  ліс у чорних тернах
із  явищ у речах  був янгол   із комет
завзявся магій чародійність звести  
в малодіяльні авангарди чесні
розкішні лави і фасони лесні
з уяв вийшли у   з’яви ген небесні
і невгавали дужі  болі  в землях
зі всіх боків дощі з-під надр  тряслись
і біла хмара в храм влітала з мли
і пишно  грім грав  виняткові весни