Опубліковано: 2011.03.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Эпигонам


За вой мне угрожают вызвать скорую.
Играет в куклы девочка чужая.
Нож Авраама занесен.
Он тонок.
– Свидетель Бог, папаша, я не трушу!

… Когда я вижу бездарей, которые
Моим повадкам волчьим подражают,
Мне хочется быть кроткой, как ягненок:
Прощать Петра.
И блеять о петрушке.
                                        7 марта 2011 г.

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28850/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG