укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40852, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.22
Роздрукувати твір

Сергій Синоптик

***

А давай убежим из промозглой, унылой столицы –
На небо, наверх, наугад, вопреки, наобум,
Туда, где окно чердака распахнув,
Словно книгу на самой любимой странице,
Мы увидим картинку из сказки, далекую, старую, сладкую,
Словно советский зеленый «Тархун».
И эта нелепая, детская зимняя сказка
Внезапно заполнит пространство на мили вокруг,
А мы с тобой тихо, как два молодых террориста,
Залезем на крышу высотного дома и вдруг
Обнаружим, что мелкие снежные звезды
Случайно просыпались на проржавевший карниз,
А их разноцветные братья из разных галактик
С улыбкой, невиданной с детства,
Печально и чуть по-собачьи доверчиво пялятся вниз…
Хотя, это только богатое воображенье –
Над нами сугробы тумана, зеленого, словно незрелый лимон.
И сквозь это ласково-влажное
(нос дворовой и отчаянно преданной псины),
Сквозь это осенне-декабрьское месиво смога и сна
Мы сможем увидеть лишь вывески, фары, обрывки, балконы, витрины,
И, может, с одной из замерзших витрин
Нас случайно заметит счастливая наша весна…
А пока посидим, свесив ноги туда, в пустоту, к тротуарам,
Свесив ноги в обрывы проспектов и сотен людей.
И обнявши тебя за плечо, я смолчу, что когда-то, когда я уже стану
старым,
Я вернусь на чердак и, шагнув на туман, как преступник шагает на нары,
Я пойду по нему, как Господь в Галилее ходил по холодной воде…
И, конечно же, я упаду – сверху прямо на фары,
Прямо в пропасть проспектов, трамваев и сотен людей.
Упаду, как споткнувшийся глупый смешной фарисей.

Ведь когда-нибудь – правда – я стану счастливым и старым?..
Ведь когда-нибудь – правда –
МЫ
станем...

2010
Москва
© Сергій Синоптик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні