укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.22
Роздрукувати твір

Сергій Синоптик

***

1.
...И снятся мне те семь чудес Тавриды,
которых нет, которые – мираж;
и я, как бык, измученный корридой,
спешу на изнасилованный пляж,
спешу намокнуть в нефтяных промилле,
спешу сгореть в микроволновке дня.
А ты уходишь. Километры. Мили.
И не догнать тебя. Уходишь от меня.
А я спешу на поезд, как в санузел,
сгоревший, потный, подгоняемый мечтой,
и патлы перхотные, стянутые в узел,
болтаются, кривляясь, за спиной;
а поезд медлит, будто ждет кого-то,
но что-то я не верю, что меня.
И запахи с консервного завода
благоухают так, что рвоту не унять.
А, впрочем, как это — во сне унюхать запах?
Ни разу сны не пахли. Никогда.
На всех парах, на всех увечных лапах
к тебе, в Московию, уходят поезда...
Скорей покинуть этот грязный городишко
и – хоть во сне – обнять циничную тебя!

...вот только сон, как красочная книжка,
Всегда кончается. Невовремя. Шутя.

2.
Спонсор моего сегодняшнего выпуска —
твои глаза. Представляю и всматриваюсь.
Потом делю себя нацело на три куска,
верхним — кашляю и высмаркиваюсь,
средним — скребу живот; иду в ванную,
конечно же, нижним. К моменту,
когда мне хочется увидеть зеркало — странно, но
снова сливаюсь в одного себя. Дурная примета,
дурная, верьте мне — утром посмотреть
в зеркало. Тут же проснешься безо всяких кофе.
Тихо шепотом, чтобы не озвереть,
нецензурщину. Потом в профиль
пытаюсь (жалкие, надо сказать, попытки).
Уже три недели такая вот полоса.
И, знаешь, только твои глаза
не дают откинуть мне с утра копытки.

3.
Впервые радуюсь понедельнику.
Как одеяло из пододеяльника,
выглядывает с другого берега
кровати нога из спальника.
Просыпаюсь, зеваю усиленно,
как пес, репей душных снов стряхиваю.
Вчера ничего не пили мы,
но в горле будто трахео-
томия. Ищу доктора    
(эта мысль звучит объявлением).
Иду на кухню. Пью сок с утра.
Пора заняться самолечением...

2010
Симферополь
© Сергій Синоптик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні