укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40801, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.22
Роздрукувати твір

Сергій Синоптик

***

Ты докурила первую сигарету.
Я просверлил твой взгляд наизусть зрачками.
Запах дыма ударил в лёгкие, как кастетом,
Смял все мои эмоции с потрохами.
Новые мы с тобой: я – Адам, ты – Ева.
Нагло не видишь плюсов в себе, любимой.
Снова упорно хочешь казаться стервой,
Снова, боясь, уходишь маршрутом «мимо».

Я сглотнул и разбился кашлем. Мне стало больно.
В горле слюна барахталась желатином.
Мои нервы стреляли иглами гладкоствольно,
Как расстроенное кухонное пианино,
На котором легко сыграть, не имея стула,
Не боясь разбудить соседей, спалить картошку;
Позабыть, что мы ни-о-чём и расправить скулы,
На пустой остановке чуть посидеть в дорожку.

Расписание биоритмов в противофазе,
Макияж, как и здравый смысл, давно не к месту.
В рукаве – две колоды доводов на запасе,
В голове – слой за слоем кислое злое тесто.
На «ура!» принимаем минусы и упрёки,
Забываем, что было лучше давно (и долго),
Мы – как селевые безжизненные потоки,
Что смели на своём пути эту барахолку,
Называемую любовью, а реже – чувством,
От которого постоянно колотит сердце,
От которого постоянно в кармане пусто,
Ноет печень и жутко хочется водки с перцем.

А в итоге – какие к черту Адам и Ева,
Сид и Нэнси, Богдан и  Галочка, Клайд и Бонни?..
Я – кусочек льда, ты – почти как Снежная Королева,
Только я люблю тебя, как закат, как цветник в промзоне,
Как воздушный шарик, внутри которого ртуть с ипритом,
Как Новый Год или как когда не нужны отмазки,
Как коня, что за просто так больно бьёт копытом,
Словно сны, где летаю вниз и, конечно, насмерть…

Нет никакого ритма, все сбилось в жопу,
Нет никакого мёда и даже пчел.
Можешь меня забыть и запить сиропом,
Будем считать, что я тебя не нашёл.

2010
Симферополь
© Сергій Синоптик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні