укр       рус
Авторiв: 405, творiв: 38637, mp3: 330  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.21
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

   
Я люблю человека за то, что он – поэт, а не за то, что счастье проходит мимо, все, как известно, знают, что счастья нет, и пистолет, и я тобой не любима. Мало ли кто, кого ты там избежал, нам избежать себя невозможно больше, тысячи лет и тысяч осиных жал. Спи, мой любимый, здесь на границе в Польше. Нет, еще рано, мы проезжаем Львов, мы еще что-то верное получили, ты к восприятию пропасти не готов, так вот проедем эти густые мили. Так вот проедем и  будем наверное знать, что для чего и что открывать чем, впрочем, знание – сила, и истина – благодать, знание молодежи и дальше прочим. Спи, мой любимый, мне всё равно уже, я и заснуть сподоблюсь с десятой пробы, все мои скрепки цепляются на душе, чтобы скреплять, держать тебя нищим чтобы. Спи, мой любимый, Ужгород за окном, где не бывала я, как в Нью-Йорке будто. Этот флакончик выпил садовый гном, эта заморская вечная радость фрукта. Всё растаможится, будем гулять в лесу, будет оправдано этой лесной тропою. Я никаких пирожков тебе не несу, я ничего для тебя уже здесь не стою. Однообразны движенья твои в пути, однообразие – это залог и веха, разве другим говорила я там: «Лети», разве другие чем-то мне кроме смеха в силах ответить. А я не хочу лететь, ползать рожденный тонуть не захочет глупо, кто тебя выдумал, эта страна, ответь,  дальше вагон-ресторан и немного супа. Спи, мой любимый, мы так неспособны спать, пишем друг другу весточки в преисподней, словно у нас одна на троих кровать, словно сегодня станем еще свободней.

2011
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні