укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44392, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.14
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Ніхто не знає, звідки в природі офісний хробачок,
звідки у них пінетки і довгі крила,
вони під’їдають велику грушу, в лісі росте дичок,
потім їдуть у царство плоті, земля і мило.
Ніхто не знає, звідки у тебе цей антивірусний смог,
навкруги нічого не роздивитись вранці,
а ще запропонували вести відеоблог,
тема «Відносини в інформаційну еру», пігулки в склянці.
Ніхто не знає, коли ти приходиш і коли потім йдеш,
а у середині цього проміжку просто сидиш у чаті,
капає йогурт малиновий на довгу спідницю беж,
пишуть про чорного лебедя критики і пихаті.
Зовсім ніхто не знає, як тебе справді звуть,
відповідаєш на кожне ім’я, коли кличуть інші,
і розтікається шариком біла ртуть,
інші змітають попіл і пишуть вірші.
Більше нікому не треба щось, чого тут нема,
все тут насправді є невідомо звідки,
і на полиці озеро ти не збереш сама,
жодної недозрілої в сенсі сміття квітки.
Ніхто не знає, звідки в природі офісний хробачок,
звідки у нього беруться сили після усіх “game over”,
після усіх цих понеділків і молока річок,
коли великі птахи прилітають на все готове,
і у них злипаються крила, з пір’я тече кисіль,
і з молока знімають останню плівку,
все, що ти бачиш, зібране звідусіль,
наче не зігране, цукор змінив корівку.
Все, що ти бачиш, конче тобі чуже,
наче навздогін кидають хтиві жарти,
треба збиратись знову на ПМЖ,
поки не стерли велике багаття з карти,
поки тобі ще хтось продає “Pall-Mall”
і не читає витримки із моралі,
і у «Великій кишені» віслюк, за вікном костел,
і невідомо, що там за сюжетом далі.

2011
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні