А я любив тебе тоді, Але і сам не знав. Сьогодні, Неначе кола по воді, Гуляють спогади холодні. А я бажав тебе, але Ти зникла в просторі і часі, Мене ж над прірву повели Жінки, на поцілунки ласі. А я не знав тебе. Ти так Майнула блискавкою, може, Було це марево, міраж? Та на реальність дуже схоже. А я згадав. Усе-усе. Єдиний погляд – нота з пісні. А я знайшов тебе. Тепер Мені даруєш згоди ніжність. А я люблю тебе таку, Як невідомість, спрага, вічність… У посмішку твою м’яку Закохуються сни і вірші. А я люблю тебе, хоча І сумніваюся, і плачу, І біль тамую… До плеча Бог прив’язав мені удачу. Все буде добре. От побачиш. Але і ти зі мною плачеш… |