Опубліковано: 2011.02.13
Поетичний розділ: Філософська лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

*   *   *
Розтане. І знов – занесе
Снігом. І спробуй – вилови!
На білому – видно все,
й найтонші відтінки білого.

Як сонце його лизне,
Як вляжеться промінь, граючи, -
На білому видно заячі
Сліди… Полотно льняне,

Що вигоріло до безкольору,
Що визріло до сивин…
На білому видно долю, ру-
кописом неземним.

На білому – так на білому
(Мов аркуші без рядків)
Потягнуться довгими жилами
Дороги мої вузькі.

На білому – тільки правдами
Іти, не благать корон.
Безкрайніми простирадлами
Засланий горизонт.

На білому – кожну лінію
Видно, мов хто провів,
Що навіть думка відтінює
Всю первозданність снігів.
      9.01.11


2011
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28567/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG