Опубліковано: 2011.02.06
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

За мною наблюдали мои мысли

За мною наблюдали злые мысли
Тенями обезлиственных дубов.
Грехами облака над ними висли,
Скрывая в небе присную любовь.

И снегом распушился по равнинам,
Тяжёлым снам предшествующий, день,
Где ветерок разбойником былинным
Забил в просторы – хо'лода кистень.

И тихо вдаль былое уходило
Шагами умножавшихся утрат,
А времени чадящее кадило
На всех, кто был спокоен, тих и рад

Струило тяжкий дым воспоминаний,
Скрывающий грядущее во мгле
Фрагментами былого, именами
Всех тех, кого не стало на Земле…

2011
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28501/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG