Опубліковано: 2011.01.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лiка По

Розмова

Витягни мене за вушко - почитай мені Забужко!
Я постаріла напевне, але треба щось робити.
Почитай мені Забужко, подаруй весняні квіти.

Знести ревнощі - несила, народитись - надто пізно,
Бач - заклякли дужі крила,і язик либонь залізний.
Доки кидатимеш вітром з боку в бік отак без тями?
Любий, погляд твій привітний - але марю я віршами.

Хочеш буду я мовчати, хай Оксана пише вірші.
Почитай мені Забужко, я складу за них негірші.
Як я йшла колись степами та надибала на море,
Захворіла я піснями - чи на втіху, чи на горе?

Чи невже була отрута там у хвилях? - Дивні мрії!
і душа, мов пісня скута ледве жевріє - не гріє.
Любий, цар морський й сьогодні  на любов мою полює
І гукає у безодню, найгучніш, коли ще сплю я.

Не лишай мене, коханий, годі сльози лить в подушку.
Мій єдиний, любий, гарний, почитай мені Забужко!




2008
Київ
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28392/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG