Опубліковано: 2011.01.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Шелкова

***

Жизнь будет длинной, тягучей, как жвачка...

В ночь вылетаю и к псарне бегу.
Нынче читаю я нежным собачкам
То, что я людям прочесть не смогу.

Чтобы меня псы восприняли сразу,
Чтобы пустили слюну и слезу,
Продекламирую громко и страстно
Оду про тапочки и колбасу.

Я над собой посмеюсь и заплачу,
Знаю не хуже, а лучше всех псов,
Что же такое нежность собачья,
Что такое собачья любовь.

Псы, породнившись с тоскою вокзала
Лапами тёрли носки и виски.
Я бы сама ему пятки лизала,
Но он всё время носит носки…

Пёс не предаст. Он с тобою, калекой
Станет о грустной любви завывать.
Если ты хочешь стать человеком -
Должен собакою, хоть чуть-чуть, стать.

сентябрь 2010

2011
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28383/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG