Опубліковано: 2011.01.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Балдоржієв

«Говорила мне тень Чингисхана…»


Говорила мне тень Чингисхана:
«Для того, чтоб не сбиться с пути,
Не прощай ни обид, ни обмана
И за слово неверное мсти…»

Рассекал лицемерье и лесть я,
Но смыкались повсюду круги
Бессердечья, бездушья, бесчестья,
Глупогордой людской мелюзги.

И повисла на мне, как вериги,
Разномастых мерзавцев орда,
И плетет паутины интриги,
Прикрывается мною всегда…

Но на месть не ответил я местью,
И на ложь не сумел я солгать,
Никогда на любое бесчестье
Я бесчестьем не мог отвечать!

И болят мои нервы и раны,
Сердце хочет давно на покой.
И задумчиво тень Чингисхана
Всюду следует молча за мной…

1996
Река Онон
© Віктор Балдоржієв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28341/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG