Опубліковано: 2011.01.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Пашук

***

я дістанусь колись потаємного дня зими
віднайду перший слід немовляти
і зав’язь грудня
і на шкурах білих ведмедів згадку що ми
переживемо засуху зраду й шторми
і неспокійні будні

збережемо вогонь між наших гарячих долонь
Прометея зачнемо
і спалимо Жанну д’Арк
ми здамося самі нас візьмуть у полон
звикнемо жити в Бога за склом
у сузір’ї гончих собак

ми збудуємо церкву костел і мечеть
підприємства утилізації сліз і гріхів
річка Йордан крізь наші тіла потече
янгол тихенько позаду торкне за плече
і поведе на схід

від зими до зими
гріх під сніг
сни про риб
і глінтвейн
проростають підсніжники в спальні і тане час
по три кубики льоду до наших забруднених вен
чи простять нам колись вже молитва горлянку рве
й обвиває іконостас

2011
© Олена Пашук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28254/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG