Опубліковано: 2011.01.16
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Сергій Негода

О, Господня УКРАЇНО!

О, Господня УКРАЇНО!


Так – я плачу, - пане! Земля моя, УКРАЇНО!
Чи горе моє, у Бога, як станеш навіки пустелею!
Для годящих і роботящих рук як маєш бути іншою,
неоціненою, невизнаною, таємно соборною?

Ти тільки для першої сотні ситих міліардерів.
Ти не варта їхніх статків. Бо для мене, ти рідна.
О, Господня УКРАЇНО!
О, Боже, в тобі стільки люду достойного спочиває навіки!
Навіки сльози в моїх очах. Будь, Україно, ким завгодно,
та тільки не цвинтарем роду.
Живи наживо, будуючи міцні склепіння мого народу.

2011
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28251/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG