укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.01.12
Роздрукувати твір

Iрина Чудакова

Счастье или его портрет

Мысли, слова, поступки, следствия, события… Круговерть, одним словом. И все это вытекает одно из другого и не понятно точно, что из чего.
Да, она думала обо всем этом. Ища и находя свои ответы, проходя по жизни с легкой улыбкой, обожая веселые анекдоты и розыгрыши. Вдыхая рассветы и закаты, растворяясь в шуме ветра и шепоте листьев, проливаясь вместе с дождем на Землю, а после, испаряясь под солнечными лучами и улетая в голубое небо, находила себя на его плече или в сердце, или его в себе, чувствуя непередаваемую полноту и цельность.
Возможно, это и есть счастье или умение его принять во всем таким, какое оно есть. В чем-то  грустное, а  в чем-то радостное, постоянно находящееся в движении и меняющееся каждую секунду. Не идеальное и эйфорийно-розовое, а постоянно изменяющее свои цвета, формы и ощущения, добавляющее новые штрихи и, как бы это не огорчало, морщинки, какие-то от смеха, какие-то от слез…
Счастье или его портрет, написанный теми самыми штрихами на ее лице или там, в глубине ее сердца, в котором умещалось все то, что ее окружало так, как она умела это принять…
И вдруг, Земля начала уходить из под ее ног, замелькали деревья, люди и… она полетела… Полетела так, что шлепнулась, не заметив под ногами накатанного детворой льда, с хохотом растянулась на земле, раскинув руки в стороны,  и глядя в голубое небо, подумала:
«Только находясь на самой Земле начинаешь понимать, какое это счастье, так близко видеть это прекрасное, голубое небо»…
10.01.11

2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні