укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.01.12
Роздрукувати твір

Iрина Чудакова

Они просто встретились однажды

Он не занимал ее мысли и не присутствовал в ее повседневной жизни. Но он всегда был с ней рядом, где-то на самом донышке ее души, терявшейся где-то в глубине времен, может быть этой жизни, а может совсем далеко в той, которой она не помнила.
Дать этому какое-то объяснение -  невозможно, да и смысла в конкретике никакого нет. Все это уходило корнями очень далеко, перетекая из невинности в детство, а потом еще дальше туда, где какая-то граница не пускает к истокам памяти.
Они просто встретились однажды, без острого физического чувства,  но с какой-то моментальной внутренней узнаваемостью. Похоже на дружбу, но с четкой границей разности полов. Они могли говорить обо всем без утайки, искренне и открыто, но она всегда при этом оставалась для него желанной, но недосягаемой женщиной, а он для нее — желанным, но недосягаемым мужчиной. Эта недосягаемость была согласованно построена ими внутренне друг для друга и никогда не была разрушена. До сих пор, по прошествии стольких лет, все осталось так, как и тогда, в день их первой встречи.
Сейчас у каждого из них своя счастливая семья, подрастающие любимые дети, работа, дом, быт. Ни капли сожаления о том, что все могло сложиться иначе.
Это непонятное чувство, возможно, больше чем любовь, больше чем дружба, где-то в том невидимом глазу мире, в котором она  вчера мысленно произнесла его имя, а сегодня он пришел к ней со словами: « Я здесь, потому что ты меня звала...»
6.01.2011

2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні