Опубліковано: 2011.01.11
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Тетяна Аінова

ПОЛНОЛУННОЕ

Где по ночам одиноко пасётся
тихое эхо
звонкого солнца –
штиль синевы: не спасёт и не смоет,
небо не первое,
но не седьмое.

Плавный маршрут, отрешённый от риска.
Звёзды так гордо,
тучи так низко.
Ниже их – только асфальт и усталость.
Песня умолкла,
эхо осталось –

рыбка и сеть, и глумленье над фоном –
в окнах висеть
ненасытным плафоном.
Только влюблённым от этого блюдца
в небо седьмое
дано оттолкнуться.

2010

Кстати, эхо (русск.) = луна (укр.)

© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28202/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG