Опубліковано: 2011.01.07
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Геннадій Семенченко

***


Капает с крыши,
Как будто бы – дождь.
Тают остатки декабрьского снега.
Не получилось взять душу с разбега,
Снеже, я знаю, ты снова придешь,
Ляжешь на пахоту с кромкой жнивья,
Мерзлые травы шубейкой укроешь
Местного вольнонебесного кроя.
Только обманчива шуба твоя.
Можешь приспать под вороньим крылом,
Путь переврешь или планы забелишь,
В сердце кому-то надуешь метели
Между словами сквознешь напролом.
Но зазвенит, словно первый звонок,
Вдруг у заблудших в душе колокольчик,
Будто откликнутся носики почек
На прошлогодний апрельский манок.
Сколько там капелек до холодов?
Cамое время подумать о Боге.
Не сохранились следы на пороге.
Может, и не было
Этих следов…

2010
© Геннадій Семенченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28109/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG