Опубліковано: 2011.01.05
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Олена Шелкова

ЖИЗНЬ

В ресторане, до рассвета
Ты сидишь и хмуришь бровь.
Столик твой у туалета -
По наследству от отцов.

Мимо носят на подносе
Мясо, вина, окуней -
У тебя батон в авоське -
Памятник судьбе твоей.

Нервно держишь свой стакан ты -
Ничего здесь не понять!
Гордые официанты
Всё на чай хотят подать.

Все при галстуке и пузе,
Веселятся до ста лет.
А от нас так пахло грустью,
Что закрыли туалет.

Ты чего-то недопонял,
Не попал, где нужно, в такт.
Всё смешалось - люди, кони,
Бутерброды, ночи, Кант.

Ты как мухомор в лукошке
Средь здоровых в дым людей.
Мимо носят чашки, ложки,
Должности, дома, детей...

Мимо носа на подносе.
И замучил лоб вопрос:
Скоро ль вежливо попросят?
Чёрт тебя сюда принёс...

2011
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28083/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG