Опубліковано: 2007.01.11
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Микола Чернецький

***

Был вечер подобен наркозу –
Поглубже вдохни, и готов.
Как ветер, увлёкшийся розой –
Отбившись от розы ветров.
Посёлком притихшим картинно,
Томленье заката текло.
У первой по счёту витрины
Пощёчиной рдело стекло.
Две тени протяжно и веско
Стелились у окон твоих –
Где ситцем цвели занавески,
И ветер раскачивал их.
Со временем память упруга.
Но держит, когда-то вобрав –
Недолгие сумерки юга,
Медовые запахи трав,
Безумие влажной сирени,
Наполнившей мир до краёв,
Раскрытые окна… Две тени…
И гулкое сердце твоё.

2006
© Микола Чернецький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2806/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG