Незакінчений вірше, любове моя незакінчена!
На оголені нерви – пронизливий снігопад.
Облітають слова у німому прощальному відчаї,
І безлюдні дороги навіщось за обрій лежать.

Незакінчене щастя, й нещастя, що теж незакінчене,
Недопитий стакан, недописані фрази в листах,
Недопалена свічка, навіщось під протяг засвічена
На десяток рядків, що залишаться після життя.