Це ніч без тебе. Тиша, мов екран,
Спалахує під випадковим звуком
І гасне. Зламаний годинник
Мовчить. Здається, зупинився час.

Готель. І ти одна. І теж не спиш.
Скрипить паркет в нічному коридорі
Під кроками чергової. Поволі
Сіріє ранок. І приходить сон.

Приїдеш завтра, стомлена й щаслива,
І збуджено розповіси пригоди,
Що стались у відрядженні з тобою.

Заснеш легенько на моїй руці.
І я крізь сон чекатиму, коли
Розбудиш несміливим поцілунком.