укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41815, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.22
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Не любит тургеневских барышень, сомневается и отрицает, сказала: «Возьми кинжал, да это совсем не больно», за наши пять вечеров даже дождик здесь не растает, голый король и поземка, да что король, но Беатриче сменяет Вергилия, прострелили руку в Корее, кровушка успокоится, станет водой наконец, воля или неволя – стали почти добрее, гальваническим электричеством заменили бы свой венец. За наши пять вечеров поцелуями не покрою чело и руки, и даже уже уста, и здесь нашлась другая сестра по крою, и плоть пуста, как лейденский пупс, пуста. Чтобы любить людей, тренируюсь перед трюмо я, язвы свои растравливать до нуля, когда никто не видит, и, руки моя, самой себе разбавить себя веля до состояния простодушия, ясности невозможной, чтобы филологи получили свой след руки на скале, ты собираешь свой саквояж дорожный, водные процедуры или золу к золе. Я не буду покупать путеводитель «Париж для влюбленных», совершать бесполезный подвиг скитания по курортам, когда все игрушки спят, ты мне доверил стекла и остался без рам оконных, и речь никуда не заводит, и запаха перечных мят не хватает для оправдания боли зубной в запястье, совсем ничего не хватает, несовместим поток, человек рожден для забвения, солод рожден для счастья, не наблюдает времени за поворотом Локк. И ты, что всегда желаешь зла, а делаешь что придется, часть незримого паззла и плотного вещества, кровушка станет водой и уйдет из колодца, будет в колодце сепия или желтеть листва.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні