Опубліковано: 2010.12.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Прогрохотав погромче, для порядка,
Гроза прошла, как видно, стороной.
И снова неба синяя палатка
Да плещущий волною летний зной.
В высоком небе сокол, темной точкой,
Парит в потоках воздуха с земли.
Стрижи на проводах, газетной строчкой,
Да облака как будто корабли...
Босой ногой мешая пыль дороги,
Идущей к морю сквозь степи простор,
Я мысленно веду с тобой, как с Богом,
Неторопливый, долгий разговор.
Ты знаешь - и меня не беспокоит,
Что слышат только небо и прибой...
Твой возглас "Возвращайся!" все же стоит,
Чтоб я всю жизнь проговорил с тобой.

2010
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27860/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG