Опубліковано: 2010.12.16
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

Ода салу

Коли мороз прохопить до кісток
І кров у жилах уповільнить крок
І врешті – у теплі – їй стане місця мало,

Вдихне життя – поліська на бруньках,
Язик потішить неповторний смак –
Зубочок часнику й шматочок сала.

І копчене, і свіже, і з душком,
Нагуляне у дубняках під Кряжем,
Що може буть корисніше і краще –
Куди до нього фірменний бекон…

І хай собі мудрують – їм настудить,
Що так шкідливі всі холестерини,
Важка для шлунків ніби смаженина –
А сало – є, було і – завжди буде!

2010
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27856/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG