укр       рус
Авторiв: 408, творiв: 39778, mp3: 330  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.02
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Здесь прохладно и сыро, как в атласе «Мхи России», тосковать бы на мягких лапах, к себе маня, ничего не деля, потому что всегда четыре, только ты один не захочешь любить меня. У каждой любви должна быть структура – завязь, концовка, натуральные бантики, солнышко красить хной, я умела бы так, только мне за себя неловко, несмышленое плавится – разве денешься в этот зной. Разве в этот зной земной за тобой собраться, открывать консервы «Завтрак туриста» зря, было две мечты, но они, как всегда, разнятся, было две мечты, озера, потом моря, только ты один не захочешь, на сцене душно, если верить ремаркам, здесь роняют на пол платок, а потом все встают и уходят единодушно, у подъезда жестокий мир и томатный сок, только ты один не захочешь мне выдать просто тридцать капель этой радости нутряной, никуда не расти, избывая болезни роста, и холодное солнышко красить красивой хной, никуда не идти, просто верить, что всё сложилось – эта жимолость тонкая, тонкий словесный ряд, никогда не понять, за что мне такая милость, и такая малость, и все корабли горят. Здесь прохладно и сыро, как в атласе «Мхи России», и немного пепла, чтоб лучше трава росла, ежевика тоже, потом вспоминать о Вие, о чужом спасении маленьком ото сна. Я себе ясна, как книга из Арамеи, так что глупо что-то здесь говорить другим, на седьмом холме совьют свои гнезда змеи, на какой-нибудь Рим не похоже, опять сгорим, едва начнется брожение душ в сосуде, за столько лет к одиночеству не привык, и рай, и чистилище – это тоже другие люди, которым дарят твой грешный, как мёд, язык.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2018 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні