Опубліковано: 2010.11.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Нiкiтiн

Зорька

Сумею ли, эту линию вывести,
Соблюсти и учесть заранее.
В том-то и дело,  не безразлична  мне,
Девочка, в ситцевом сарафане.
Вы посмотрите, какая пани.
Но побуждения не чисты.
Лето летит в очумелом  дурмане
или тумане любви платонической?
Смыслы раздвоены и  расстроены,
Сны одолели до боли реальные.
Шуточки спрячьте в карманы сальные-
Небо играется в испытания.

День упадёт в ночь
Расставленной вечности,
Мальчики вёснами озабочены.
Рваные раны всегда безупречны.
Зорька идёт соблазнительно ранняя.

2010
© Володимир Нiкiтiн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27564/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG