Опубліковано: 2010.11.19
Поетичний розділ: Сонети

Віктор Шендрік

* * *



Когда меня поволокут в котёл
С кипящею смолою преисподней,
Я буду так же славить слабый пол,
Как неустанно делаю сегодня.

А может быть, минует гнев Господний
(Я для порядка лбом ударю в пол),
Я далеко не многих превзошёл,
Но, в основном, всё сам,
без всякой сводни.

И если мне смолы не избежать,
Я буду речь последнюю держать,
Чтоб попросить о малом перед карой:

Пускай со мною поместят в смоле
Всех тех, кого я славил на земле…
А ну, поддайте жару кочегары!

2003
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27548/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG