укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.11.07
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Из цикла «КАФЕйные стихи»

-1-

(Небо «Ольжина двора»*)

Небо дышало в затылки скирд
И возвращало палеозой…
Капал Хайям в закарпатский спирт
Чистой, как кровь коньяка, слезой.

Слепо сморкался дубовый стол,
Множа салфетки на рубаи…
Небо упрямо смотрело в пол,
Чтобы в глаза не стрелять мои.

Так и хотелось сказать: «Уйдем!» –
Ввысь, по персидским коврам стекла…
Небо бодалось сухим дождем
О деревянную грудь стола.

Так, Джомолунгмой подмяв судьбу,
Братья ушли за хребет весны:
Двое – во Львове, один – в гробу,
А остальные – мне не нужны.

Крик проводов распластав к ним: «Стой!» –
Небо, осекшись, шепнуло: «Сгинь».
Киев – мой древний малыш святой –
Хныкал под юбками у княгинь.

Мы перепутали все пути
В микс Вавилонский, в дурную смесь…
Небо могло бы от нас уйти,
Но, передумав, осталось здесь.
                                23 октября 2010 г.

-2-

(Кафе «Леон»)

Николу спрашивай на иконе,
За что нам дан этот чад без чуда?
А я, как киллер, сижу в «Леоне» –
С оскалом Крысы, с улыбкой Будды.

Я – зверь и прячусь от человека
В хард-рок оранжевой львиной Мекки:
С зеленым чаем и с кровью века,
В котором я, – как фингал на веке.

Еще глоток, – и допьется сказка;
Мобильный дрожью ошпарит руки;
И слепит социум на мне маску,
Как грим на травести из Кабуки.

Среди полей голубых воронок
Жизнь, как агава, цветет в текиле…

Когда родится мой древний львенок, –
Его угробит последний киллер.
                                                      5, 7 ноября 2010 г.

2010

"Ольжин двір", "Леон" - кафешки в Киеве.

© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні