Опубліковано: 2010.11.03
Поетичний розділ: Філософська лірика

Алла Сиса

Зверь Потом

Чем старше становлюсь, тем времени всё жальче,
Вращаются быстрей колесики в часах.
Мой бронзовый божок, мой вишнеокий мальчик,
В безвременьи своем взрослеет на глазах.

Меж вымыслов и правд, плюя на очевидность,
Вне «завтра» и «вчера»,  без истин прописных,
Он тащит из меня забытый хлам на  выброс
Внезапно обнажив всю скудость дней моих.

Так хочется успеть испить из чаши Мира
И в ткань его вплестись зеленым  волокном,
Сегодня и сейчас, минуты не транжиря.
Но жрет мои мечты коварный зверь Потом.

2010
© Алла Сиса
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27442/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG