Литва. Сотворіння світу

                 Дмитрові Чередниченку

Спочатку було Слово.
І Слово було Вільнюс,
в якому вродилась Воля.
І стало так вільно-вільно...
      А потім, о посестро наша Литво, –
      загарбників танки і крові литво!..
      І рвались серця на підмогу в Литву,
      й уста проклинали кремлівську Москву!
...І кров синів і дочок Міндаугаса,
Мажвідаса, Донелайтіса, Чюрльоніса
постукала нам у груди
і ввійшла в наші жили.
І згадала оспала кров,
що вона кров
Шевченка, Франка, Лесі Українки.
І впали кайдани,
і вільний дух і вільні руки
вознесли в небо
аж під сонце
знамено незалежності...
І нині, і прісно, і повсякчас
на чистій блакиті наших стягів –
солона сльоза литовської матері.
І кров твоя, Литво,
пребуде в наших грудях.
      ...Україно!
      Моя сердешна есендешна неню!
      Хай вовік не проститься тобі,
      якщо даси приспати
      з високих трибун
      ще й цю братню кров,
      пролиту на вівтар
      і твоєї незалежності.

5 лютого 1994 р.