Опубліковано: 2010.10.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Сергій Осока

Жовтень

Це сонце тисне. Сонце висне високо.
Це сонце воском у його руках.
У серпні – вродить. В листопаді – висохне.
Ласкавий сум. І палиця легка.
   
Затерплий вітер. Серце переоране.
В руках то час, то хмари, то вода.
Вона студена – захолонуть корені.
Тоді й засне душа його гніда.

Він буде теплим і пшеницю вимріє.
А сад прозорим легшанням вродив.
Двоїться зір. Зітхають ранні вирії.
Виходять з дупел перші холоди.

2010
© Сергій Осока
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27302/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG