Опубліковано: 2010.10.14
Свiтлана-Майя ЗалiзнякПро капці, ґніт і картузик Взуттєвий магазин. Гуде базар... Півсонна продавчиня. Стос журналів. На підвіконні – таця, самовар. Сміюся: – Білих капців тут чимало. Чом «обув’ю» назвали це взуття? Пожвавилася жінка: – Мы ж – славянє!.. – Так у крамниці – аж з Китаю крам, Китайською пишіть... - кажу-співаю. Не припливе в Полтаву Лад-Гаразд! У Ворсклі упокоїться мрій човен. Між опішнянських півників і ваз Ви відцурались неньчиної мови... У мене втупився замурзаний прошак. На патерицю сперся, шепче злісно: – Яке від мови ваш-ш-ої пуття?! Не сєйтє смуту, пані ш-ш-овіністко... У вас кишеня? Я кажу – карман! – Це чують внуки - хлопчики, дівчатка... Поглине дух безчасся океан, Якщо забудемо джерела і початки! – Для мене ваша мова – бомби ґніт... Від неї мій язик скрутивсь у вузол... – Махнув рукою голомозий дід. – Подай на хліб! – підніс масний картузик… 2005
|
2010 © Свiтлана-Майя Залiзняк |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.