Опубліковано: 2007.01.11
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Максим Кабір

Бывшему правителю

И было все. И даже страсть толпы.
Как ветрена порой любой любовь народа!
Теперь вот – шконки, камеры-гробы…
И сидя в них, ты шепчешь нам: «Уроды!»

Дурак! Диктатор! Новый Донасьен!
Твоя вдова трясется под соседом.
Ты диалог ведешь средь мертвых стен
С Милошевичем или с Пиночетом.

Ты пишешь другу в Ливию письмо,
Мол, Аристарх, договорись с таможней,
Мол, завтра шмон и послезавтра шмон
И выдержать все это невозможно…

А я стихи, хотя их слог не нов,
Пошлю тебе. Прими их, брат, как шутку.
Пусть не полезней шерстяных носков,
Но подойдут, чтоб сделать самокрутку.

2006
© Максим Кабір
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2708/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG