Опубліковано: 2010.09.29
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Число

Густою дымкой теорем
От нас сокрыты навсегда
Путь обретенья новых тем
И озарения звезда.

И лишь высокая печаль
Горит над сутолокой дел,
И, освещая жизни даль,
Кладёт мечтаниям предел.

Так вот он, тёмный горизонт,
Под ним какое-то число.
Его увидеть есть резон:
Оно б от гибели спасло

Судьбу и душу – боль мою,
Но не взойти его заре,
И я в отчаянье стою,
Поднявшись по крутой горе.

И вижу: тАк пусты миры,
В которых истина живёт,
Что далеко до той поры,
Когда эн-мерный небосвод

Откроет тайну бытия,
И будет явлено число.

А без него душа моя
Не отличит добро и зло!


2010
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27053/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG