укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44186, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.09.28
Роздрукувати твір

Ганна Осадко

Викрадення Європи

...Стара Європа – ( добра_стара _Європа ) – бабця сухесенька,  що химерною сяйливою бабкою пролітає над  ранковим бруком Клюні.... Шкіра її – пергамент, коси її – білі змії розморені, сховані  у  зеленому кубельці капелюшка...  На повідочку  сріблястому – одному на всіх повідочку  – вона  повагом  веде трьох  кудладих близняток : Жана, Поля і  Сартра,   і песики голосно нюхають  аромати ванільних круасанів  з кав»яреньки «Дорога свободи»...  
«Треба пересадити герань, дорогенька», - нагадував учора чоловік, закриваючи на ніч віконниці – таким чином квіти залишилися спати  по той бік її життя.  Вона довго не могла заснути – старече тіло, висохле й невагоме, білою хмаркою припіднімалося над ліжком, за вікном безхатньою кішкою шарудів  дощ, і ноги нили - чи то  від погоди, чи то від ранкової прогулянки на підборах.  Хай і невисокі,  хай і надійні, як її пізня мудрість, та підбори в такому віці – це вже «іспанські черевички», а не атрибути  Жінки.....
Нарешті вона заснула, і собаки її заснули, і герань, і чоловік у сусідній кімнаті...
І увійшла вона в Лету босоніж....
.... і снився їй бик – білий, як молоко, бик, що везе її – юну і золоту – на своїй широкій спині.  Босі засмаглі ноги – її ноги – міцно вперлися у його теплі боки, і залишилося лише:  море,  чорне, як ніч остання, і біла цяточка  богобика, і довгі дівочі пальці – її пальці  -  що пестять  сиву густу гриву...
і що ж то  було насправді – чи то викрадення, чи звільнення, чи втеча омріяна?
...бик струсив  головою – солона вода потрапила у ліве вухо, і  Європа – полонянка солодка – обійняла його  міцну жилаву шию: ну ж бо, не бійся, ось він уже - наш золотий острів...

2010
© Ганна Осадко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні